Щодо пенсійного забезпечення

 

К сведению. По вопросу перерасчета пенсий

Уважаемые коллеги!

Уже есть решения Судов относительно противоправных решений при перерасчете пенсий военным. Решениями Верховного суда действия Пенсионного фонда Украины по уменьшению максимального размера пенсии до 70 % признано противоправным. По этому вопросу всем пенсионерам достаточно прибыть в свои Управления пенсионного фонда и подать письменное Заявление о перерасчете и выплате пенсии с 01.01.2018 в соответствии с тем %, который Вы получали до 01.01.2018 (у меня было 90% при выслуге 43 года, у кого то 80 или 85%, у кого то 78% и т.д.). ПФУ обязан сделать перерасчет и выплатить без всяких судов. Относительно решений Верховного суда и Верхней Палаты – решения ПФУ относительно исключения при перерасчете пенсий всех ежемесячных доплат было также противоправным. Пункты № 1 и № 2 Постановы КМУ № 103 также Верховным судом признаны противоправными (№1 – по исключению всех ежемесячных доплат, №2 – повышение пенсии в течении трех этапов (лет) – также противоправное. Я суд первой инстанции 14.03.2019 выиграл полностью, копию Решения суда по моему Позыву высылаю. Высылаю и образцы (проверенные варианты) других Заяв и документов. Все дело в том, что в отличии от уменьшения до 70%, которое теперь ПФУ обязаны пересчитать и выплатить всем на основании письменного обращения, по ежемесячным дополнительным выплатам при перерасчете пенсий, ПФУ не будут это делать без Решения суда по каждому пенсионеру индивидуально. Поэтому, обращение в суд здесь необходимо для каждого, как и в отношении военкоматов, которые при перерасчете брали не 50% минимальной зарплаты на 01.01.2018, а брали прожиточный минимум, что еще уменьшало пенсии каждому (смотрите Решение по моему делу и “До ведома и выкорыстання). Это сделано умышленно и очень подло, с уверенностью, что все 500 тысяч пенсионеров-силовиков не будут обращаться в суд, а перерасчет сделают только тем, кто обращался и выиграл суд. Адвокатов нанимать не советую, очень дорого и себя не оправдает. Мы все судимся без адвокатов. В апреле у меня и у некоторых других наших ракетчиков в Киеве еще несколько судебных заседаний по Кабмину. Мы однозначно победим. С уважением, при необходимости обращайтесь за помощью, помогу.

С уважением, Николай Филатов

 

 

Постанова Верховного Суду України від 06.02.2019

Категорія справи №
522/2738/17
: не визначено.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2019. Оприлюднено: 05.03.2019.

Номер судового провадження: 11-806апп18


ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2019 року м. Київ

Справа № 522/2738/17

Провадження № 11-806апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – управління ПФУ, ПФУ відповідно), Одеського обласного військового комісаріату (далі – Військкомат) про зобов’язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою управління ПФУ на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (у складі колегії суддів Крусяна А. В., Вербицької Н. В., Джабурія О. В.),

УСТАНОВИЛА:

13 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати управління ПФУ вчинити дії щодо перерахунку з 2 листопада 2013 року розміру раніше призначеної йому (2 листопада 2013 року) пенсії із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 7659 грн 33 коп., грошової допомоги для оздоровлення у сумі 7836 грн 88 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7836 грн 88 коп, винагороди за тривалість безперервної військової служби у сумі 1430 грн та 5981 грн 13 коп. грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 зазначив, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням він у складі грошового забезпечення фактично отримав згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Проте з вини державного органу, який видавав довідку для призначення позивачу пенсії, зазначені допомоги, винагороди та премії у відповідній довідці не були враховані, що призвело до призначення пенсії у меншому розмірі.

Тому 30 грудня 2016 року позивач подав до управління ПФУ заяву про перерахунок пенсії разом з додатковими документами. Однак відповідач протиправно, на думку ОСОБА_3, відмовив у здійсненні перерахунку, безпідставно вказавши, що зазначені позивачем виплати не враховуються до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

У ході розгляду справи суди встановили такі обставини.

На день звільнення з військової служби, ОСОБА_3 обіймав посаду начальника відділу контролю за розподілом житлової площі Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

У 2013 році позивач звернувся до Військкомату щодо призначення пенсії за вислугу років. Позивачем було надано розрахункову книжку серії НОМЕР_1, а також довідку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 8 листопада 2013 року № 3285 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії, у якій містилися відомості щодо основних видів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, які були отримані позивачем.

Так, у згаданій довідці були зазначені: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, надбавка за військове звання, надбавка за безперервну вислугу років), додаткові види грошового забезпечення (надбавки за виконання особливо важливих завдань, за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премія).

Відомостей щодо отримання будь-яких інших видів грошового забезпечення у довідці Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 8 листопада 2013 року № 3285 та розрахунковій книжці зазначено не було.

Військкомат склав та направив до управління ПФУ подання від 22 листопада 2013 року № 98653 про призначення пенсії ОСОБА_3, на підставі якого відповідач призначив позивачу пенсію в розмірі 2701 грн 03 коп. з 2 листопада 2013 року, при обчисленні якої враховано посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за виконання особливо важливих завдань, премія 90 %).

30 грудня 2016 року ОСОБА_3 подав до управління ПФУ заяву про підвищення йому з 1 січня 2016 року пенсії шляхом її перерахунку із включенням до розміру грошового забезпечення отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ.

До заяви позивачем було додано довідку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 28 грудня 2016 року № 3528 про нарахування ОСОБА_3 сум грошового забезпечення та сум нарахованого на нього й перерахованого єдиного внеску, у якій вказано на отримання позивачем зі сплатою такого внеску у квітні-травні 2012 року та квітні 2013 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7836 грн 88 коп., у червні 2012 року та червні 2013 року – матеріальної допомоги для оздоровлення у сумі 7836 грн 88 коп., у серпні 2013 року – винагороди за тривалість безперервної військової служби у сумі 1430 грн, у грудні 2011 року та грудні 2012 року, травні 2013 року – грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ у сумі 5981 грн 13 коп., у квітні-жовтні 2013 року – щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 7659 грн 33 коп.

Листом від 11 січня 2017 року № 1588/0-11 управління ПФУ відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

Приморський районний суд м. Одеси постановою від 4 липня 2017 року в задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою зобов’язав управління ПФУ з 2 листопада 2013 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії на підставі довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 28 грудня 2016 року № 3528 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, премій, з яких було сплачено єдиний внесок.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені винагороди, допомоги та премії, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

При цьому суд керувався висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі – Закон № 2262-XII), який полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки фінансове управління Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одесита Військкомат помилково не включили в довідку для обчислення пенсії позивача від 8 листопада 2013 року № 3285 згадані вище виплати, позовні вимоги щодо перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII підлягають задоволенню без обмеження строком.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Приморського районного суду м. Одеси від 4 липня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошова премія відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у зв’язку з тим, що вони мають тимчасовий, несистемний характер, оскільки на їх розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який їх отримує, виплата таких винагород дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), їх розміри не є фіксованими, виплата здійснюється у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України на відповідний рік, тому вони не можуть бути враховані при призначенні пенсії військовослужбовцям.

Скаржник також вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 2 листопада 2013 року по 9 серпня 2016 року підлягають залишенню без розгляду у зв’язку з пропуском позовної давності.

ОСОБА_3 відзиву на касаційну скаргу не подав.

26 червня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Таке рішення суду мотивоване необхідністю відступити від наведеного вище правового висновку Верховного Суду України, на який послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги управління ПФУ, вважаючи при цьому за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15) з огляду на таке.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, отримувана ОСОБА_3 згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 28 грудня 2016 року № 3528 щомісячна додаткова грошова винагорода (в сумі 7 659 грн 33 коп.), з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу у листопаді 2013 року пенсії підлягає перерахунку.

Водночас висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_3, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем у квітні-травні 2012 року та квітні 2013 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у червні 2012 року та червні 2013 року – матеріальної допомоги для оздоровлення, у серпні 2013 року – винагороди за тривалість безперервної військової служби, у грудні 2011 року, грудні 2012 року та травні 2013 року – грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов’язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_3, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв’язку з пропуском позовної давності.

Так, відповідно до частини першої статті 99 КАС (у редакції, чинній на час подання цього позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга цієї статті КАС).

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, отримавши довідку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 28 грудня 2016 року № 3528. У зв’язку з цим 30 грудня 2016 року ОСОБА_3 подав до управління ПФУ заяву про проведення перерахунку розміру пенсії і, отримавши у січні 2017 року відмову у перерахунку, у лютому 2017 року звернувся до суду з цим позовом, що свідчить про дотримання встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку.

Водночас Законом № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 цього Закону).

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 на час призначення йому пенсії за Законом № 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а управління ПФУ протиправно відмовило у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов’язання відповідача перерахувати розмір пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки про види грошового забезпечення від 28 грудня 2016 року № 3528 з урахуванням названого щомісячного додаткового виду грошового забезпечення підлягають задоволенню без обмеження строком.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведене рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового – про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

2. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 4 липня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

4. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 2 листопада 2013 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 28 грудня 2016 року № 3528 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. БакулінаН.П. Лященко В.В. БританчукЛ.І. Рогач Д.А. ГудимаІ.В. Саприкіна В.І. ДанішевськаО.М. Ситнік О.С. ЗолотніковВ.Ю. Уркевич О.Р. КібенкоО.Г. Яновська В.С. Князєв

 

 

Рішення Верховного Суду України від 04.02.2019

Категорія справи №
240/5401/18
: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.

Надіслано судом: 05.02.2019. Зареєстровано: 06.02.2019. Оприлюднено: 06.02.2019.

Номер судового провадження: не визначено


ВЕРХОВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04 лютого 2019 року м. Київ

справа №240/5401/18

адміністративне провадження №Пз/9901/58/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача – Гімона М.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи зразкову справу №240/5401/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач, Головне УПФ), в якому просив:

визнати протиправними дії Головного УПФ щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року

зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року №704 (далі – Постанова КМУ №704), з урахуванням проведених виплат.

2. Звернення з таким позовом до суду обґрунтовано тим, що позивач із 7 березня 2004 року отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ. Розмір призначеної пенсії становив 83% сум грошового забезпечення. 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв’язку з чим Головне УПФ здійснило перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року. Проте при перерахунку пенсії її розмір було зменшено з 83% до 70% сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.

3. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 листопада 2018 року (суддя – Попова О.Г.) відкрив провадження в цій справі.

4. 28 грудня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Житомирського окружного адміністративного суду Попової О.Г. про розгляд адміністративної справи № 240/5401/18 як зразкової.

5. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 8 січня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Гімон М.М. (суддя-доповідач), судді: Берназюк Я.О., Мороз Л.Л., Коваленко Н.В., Кравчук В.М.

6. Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2019 року відкрив провадження у зразковій справі.

7. Ухвалою від 10 січня 2019 року Верховний Суд витребував від Головного УПФ належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_2 (справа надійшла до суду 24 січня 2019 року).

8. Оголошення про відкриття провадження у зразковій справі опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” від 19 січня 2019 року №12 (6375).

9. Від ОСОБА_2 надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за його присутністю. Проте, ураховуючи предмет спору в цій справі, вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), про що було зазначено в ухвалі про відкриття провадження у зразковій справі, а тому на підставі пункту 1 частини шостої статті 262 КАС України подані позивачем клопотання суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.

10. Від ОСОБА_4 надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Клопотання вмотивоване тим, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за його позовом, вимоги якого є аналогічні до вимог ОСОБА_2 Зазначає, що рішення Верховного Суду у цій зразковій справі вплине на права, свободи, інтереси та обов’язки ОСОБА_4, який не є стороною у цій справі, а тому він може бути залучений до участі у зразковій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог.

Обговоривши подане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки за доводами, викладеними у ньому, ОСОБА_4 є позивачем в іншій справі, за наслідками розгляду якої буде вирішено питання про його права, свободи чи інтереси, за захистом яких він самостійно звернувся. Натомість відкриття провадження у зразковій справі не є тією обставиною, з якою стаття 49 КАС України пов’язує можливість вступу у справу третіх осіб.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Відповідно до наказу Головнокомандувача Сухопутних військ ЗС України від 3 лютого 2004 року №24 майора медичної служби ОСОБА_2, командира медичного взводу – провідного хірурга медичної роти 95 окремої аеромобільної бригади, 8 армійського корпусу звільнено з військової служби у запас за пунктом 67 підпункт “б” (за станом здоров’я) з правом носіння військової форми одягу. Загальна вислуга років ОСОБА_2 становить 31 рік 2 місяці (а.с.61).

12. Із 6 березня 2004 року, згідно з наказом командира військової частини А0281 (по стройовій частині) від 20 лютого 2004 року №36, ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Житомирського ОМВК (а.с.11).

13. З 7 березня 2004 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ виходячи з вислуги років – 31 рік – у розмірі 83% грошового забезпечення (а.с.55).

14. У квітні 2018 року Головне УПФ позивачу здійснило перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року, у зв’язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанови КМУ №704, Постанови КМУ №103 виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці від 20 березня 2018 року, що надійшла від Житомирського обласного військового комісаріату (а.с.81-84).

15. На звернення позивача щодо перерахунку пенсії листом від 16 листопада 2018 року №Б-4680 Головне УПФ повідомило позивача, що обчислення пенсії в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення чинним законодавством не передбачено, а тому пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства (а.с.12).

16. Вважаючи такі дії Головного УПФ протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІІI. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

17. Позивач вважає, що виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Позивач зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 80, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Тобто при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Отже, відповідач протиправно при перерахунку позивачу пенсії зменшив її основний розмір із 83 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення.

Позиція відповідача

18. Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова КМУ №103), у зв’язку з чим на підставі довідки, наданої Житомирським обласним військовим комісаріатом, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії здійснено за чинною на час перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-ХІІ, тобто у розмірі 70% грошового забезпечення. В іншому випадку виникне диспропорція між розміром перерахованих пенсій, що призначені раніше, та пенсіями, що призначатимуться після 1 березня 2018 року.

З урахуванням цього, на думку відповідача, немає підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи з 83% грошового забезпечення, а пенсія позивачу виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.

IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

19. Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_2, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років – 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років – один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах “а” і “б” цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 – на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, – 100 процентів, до категорії 2, – 95 процентів.

20. 8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі – Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “90” замінено цифрами “80”.

21. 27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі – Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

22. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

23. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

24. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. – 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

25. 13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі – довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п’ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

26. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

27. Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов’язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії – підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

28. Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

29. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв’язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

30. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

31. Доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, колегія суддів вважає недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Суд вирішує даний спір в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) при перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення. Проте суд звертає увагу, що Постановою КМУ № 103 по-різному визначено складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати.

32. Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

33. Ознаки типових справ. Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв’язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.

34. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв’язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

35. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.

36. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

37. Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 704,80 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому саме ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного УПФ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 246, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10004, РНОКПП: НОМЕР_1) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10004, РНОКПП: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді Верховного Суду М.М. Гімон, Я.О. Берназюк, Л.Л. Мороз, Н.В. Коваленко, В.М. Кравчук,

 

 

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019

Категорія справи №
826/3858/18
: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано судом: 13.03.2019. Зареєстровано: 15.03.2019. Оприлюднено: 15.03.2019.
Дата набрання законної сили: 05.03.2019
Номер судового провадження: А/855/2747/19


ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/3858/18
Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.,
судді – Літвінова А.В., Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання постанови протиправною та нечинною в частині, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

– визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Кабінет Міністрів України звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2005 наказом заступника Міністра Оборони України № 43 позивача звільнено у запас з посади міського голови ОСОБА_9 Львівської області, що підтверджується витягом із наказу заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 12.10.2005 № 43 та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1.

Позивачу виплачується пенсія, як військовому пенсіонеру.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова КМ України № 103), текст якої офіційно оприлюднений 23.02.2018 на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови КМ України № 103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМ України № 704).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року – 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 75 відсотків; з 01.01.2020 – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Також, Постановою КМ України № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМ України № 45), а саме, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому Постановою КМУ № 45,

– пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

– додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Вважаючи спірні пункти Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку такими, що порушують права та законні інтереси, а також звужують їх зміст, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що пункти 1, 2 спірної Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою № 45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, а тому відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, оскаржувані пункти Постанови № 103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача. При цьому, судом першої інстанції враховано, що частина третя статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З огляду на наведене, суд першої інстанції зазначив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спірні пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Як було зазначено вже вище, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Пунктом 1 Постанови КМ України № 103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМ України № 704).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року – 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 75 відсотків; з 01.01.2020 – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Також, Постановою КМ України № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМ України № 45), а саме, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому Постановою КМУ № 45,

– пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

– додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому, у додатку 3 Порядку (в новій редакції) «Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції»)» такі надбавки передбачені.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

– посадовий оклад, оклад за військовим званням;

– щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

– одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Частиною третьою статті 43 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До 01.01.2018 перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв’язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розмір грошового забезпечення визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі постанова КМ України № 1294).

Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМ України № 45 від 13.02.2008, державні органи у п’ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п’ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві (далі – головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII внесені зміни в статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якого частина 3 Закону стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою КМ України № 103 внесено зміни в пункти 1, 2 Постанови КМ України № 45, згідно яких вже не державні органи (Міноборони) повідомляють Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій військовим пенсіонерам, а Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМ України № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахування коефіцієнтів, визнано такою що втратила чинність Постанова КМ України №1294.

Отже, частина третя статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, пункти 1 та 2 спірної Постанови КМ України № 103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод – це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № рп-4/2015) констатував: «Аналіз наведених положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»)».

Також, в даному рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Верховний Суд України також у постанові від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 вказав на те, що будь-які надбавки, підвищення, доплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що пункти 1, 2 Постанови КМ України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою № 45, щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, оскаржувані пункти Постанови КМ України № 103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача, що вірно було зазначено судом першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пункти 1, 2 Постанови КМ України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Доводи апелянта про те, що оскаржуваною постановою не передбачається зменшення розміру перерахунку пенсій військовослужбовцям, а тому і підстав для скасування пунктів 1, 2 Постанови КМ України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку немає не беруться колегією суддів до уваги, оскільки, як вже було зазначено вище, спірна постанова встановлює відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу).

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» (39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов’язань зі сплати податку.

Колегія суддів зазначає, що, хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб’єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 по справі №127/4267/17.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Колегія суддів бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.03.2019.

 

 

Для сведения. СМИ о решении ВСУ по пересчету пенсий – 13.03.2019

15:58 13/03/2019

Пенсии для военных: Верховный Суд вынес решение о пересчете выплат

Большая Палата Верховного Суда определила какие виды денежного обеспечения военнослужащих учитываются при исчислении пенсий.

Большая Палата Верховного Суда Украины определила, какие виды денежного обеспечения военных учитываются при исчислении пенсий, передает пресс-служба ВС.

«При исчислении пенсий не учитывается такой элемент денежного обеспечения, как одноразовые дополнительные его виды, в частности ежегодные, ежеквартальные, разовые дополнительные выплаты, независимо от того, уплачиваются из указанных видов денежного обеспечения единый социальный взнос на общеобязательное государственное социальное страхование»,

– говорится в сообщении.

К этому выводу пришла Большая Палата ВС, рассмотрев 6 февраля 2019 дело №522 / 2738/17 по иску лица, уволенного с военной службы, в Пенсионный фонд Украины о перерасчет назначенной ему пенсии.

«Истец просил обязать управление ПФУ перечислить назначенную ему пенсию с учетом денежной помощи на оздоровление, материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов, вознаграждения за продолжительность непрерывной военной службы и денежных премий в соответствии с Дисциплинарным уставом Вооруженных Сил Украины»,

– отмечается в сообщении.

Истец заявил ,что платил единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование. Однако орган, выдававший справку для назначения истцу пенсии, не учел их, что стало причиной назначения пенсии в меньшем размере.

На основании Закона Украины от 9 апреля 1992 №2262-ХII «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц» и постановления Кабинета министров Украины от 17 июля 1992 №393 «О порядке исчисления выслуги лет, назначения и выплаты пенсий и денежной помощи лицам офицерского состава, прапорщикам, мичманам, военнослужащим сверхсрочной службы и военной службы по контракту, лицам начальствующего и рядового состава органов внутренних дел, полицейским и членам их семей», Большая Палата ВС пришла к выводу, что к денежному обеспечению, по размеру которого исчисляется пенсия, принадлежащие ежемесячные основные виды денежного обеспечения также должны быть ежемесячными.

Речь идет о следующих видах обеспечения:

  • должностной оклад;
  • оклад по воинскому званию, процентная надбавка за выслугу лет;
  • ежемесячные дополнительные виды денежного обеспечения (надбавки, доплаты, повышения);
  • премии.

«Таким образом, уплата единого взноса не является безусловным основанием для включения выплаты, с которой этот вклад удержан, к денежному обеспечению, по размеру которого исчисляется пенсия»,

– резюмируется в сообщении.

Как мы уже писали раньше, постановление Шестого апелляционного административного суда не удовлетворил апелляционную жалобу Кабинета министров Украины и оставил в силе решение Окружного административного суда Киева по делу по определению ограниченного перечня оснований для перерасчета пенсий военным пенсионерам.

http://www.aif.ua

 

 

Для сведения. СМИ о регулировании пенсий правительством – 21.03.2019

15:12 21/03/2019

Суд дал правительству право регулировать размеры некоторых видов пенсий

Пенсии военнослужащих отныне будут регулироваться на основании решения правительства, – Верховный суд.

Кабинет министров Украины имеет полное, подкрепленное законодательством право устанавливать условия, порядок выплат и размер пенсионных выплат военнослужащим, поскольку их выплаты финансируются за счет государственного бюджета Украины.
Такое решение вынес Верховный суд в рамках дела о перерасчете военной пенсии, передает «Лига. Закон».

Отмечается, что нормировано право регулировать военные пенсии для правительства статьей 63 Закона «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц» (9.04.1992). Также соответствующие нормы подкреплены п.2, 3 ст. 116 Конституции Украины.

Действующее постановление подразумевает, что перерасчет военной пенсии возможен при обновлении окладов по должности, званий или надбавок за выслугу лет. С помощью других механизмов пенсии военнослужащих в Украине повышать/снижать пока законодательно запрещено.

В Верховном суде подчеркнули, что все типовые дела будут разрешаться таким образом, «если не изменится порядок проведения перерасчета пенсий лицам, уволенным с военной службы», которые получают выплаты в рамках Закона «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц».

13 марта Большая Палата Верховного Суда определила, какие виды денежного обеспечения военных учитываются при исчислении пенсий:

«При исчислении пенсий не учитывается такой элемент денежного обеспечения, как одноразовые дополнительные его виды, в частности ежегодные, ежеквартальные, разовые дополнительные выплаты, независимо от того, уплачиваются из указанных видов денежного обеспечения единый социальный взнос на общеобязательное государственное социальное страхование»,

– говорится в сообщении.

Учитываться для пересчета пенсий военнослужащих должны следующие показатели: должностной оклад, оклад по воинскому званию, процентная надбавка за выслугу лет, ежемесячные дополнительные виды денежного обеспечения (надбавки, доплаты, повышения), премии. Выплата ЕСВ не входит в список обязательных показателей при подсчете такого рода пенсий.

http://www.aif.ua

 

 

Информация. Верховный Суд Украины о регулировании пенсий правительством – 21.03.2019

15:12 21/03/2019

Суд дал правительству право регулировать размеры некоторых видов пенсий

Пенсии военнослужащих отныне будут регулироваться на основании решения правительства, – Верховный суд.

Суд дал правительству право регулировать размеры некоторых видов пенсий.

В Пенсионном фонде назвали категорию граждан, которым повысят пенсии летом

Кабинет министров Украины имеет полное, подкрепленное законодательством право устанавливать условия, порядок выплат и размер пенсионных выплат военнослужащим, поскольку их выплаты финансируются за счет государственного бюджета Украины.

Такое решение вынес Верховный суд в рамках дела о перерасчете военной пенсии, передает «Лига. Закон».

Отмечается, что нормировано право регулировать военные пенсии для правительства статьей 63 Закона «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц» (9.04.1992). Также соответствующие нормы подкреплены п.2, 3 ст. 116 Конституции Украины.
Действующее постановление подразумевает, что перерасчет военной пенсии возможен при обновлении окладов по должности, званий или надбавок за выслугу лет. С помощью других механизмов пенсии военнослужащих в Украине повышать/снижать пока законодательно запрещено.

В Верховном суде подчеркнули, что все типовые дела будут разрешаться таким образом, «если не изменится порядок проведения перерасчета пенсий лицам, уволенным с военной службы», которые получают выплаты в рамках Закона «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц».

13 марта Большая Палата Верховного Суда определила, какие виды денежного обеспечения военных учитываются при исчислении пенсий:

«При исчислении пенсий не учитывается такой элемент денежного обеспечения, как одноразовые дополнительные его виды, в частности ежегодные, ежеквартальные, разовые дополнительные выплаты, независимо от того, уплачиваются из указанных видов денежного обеспечения единый социальный взнос на общеобязательное государственное социальное страхование»,

– говорится в сообщении.

Учитываться для пересчета пенсий военнослужащих должны следующие показатели: должностной оклад, оклад по воинскому званию, процентная надбавка за выслугу лет, ежемесячные дополнительные виды денежного обеспечения (надбавки, доплаты, повышения), премии. Выплата ЕСВ не входит в список обязательных показателей при подсчете такого рода пенсий.
Киев, 13 марта – АиФ-Украина.

Большая Палата Верховного Суда Украины определила, какие виды денежного обеспечения военных учитываются при исчислении пенсий, передает пресс-служба ВС.

«При исчислении пенсий не учитывается такой элемент денежного обеспечения, как одноразовые дополнительные его виды, в частности ежегодные, ежеквартальные, разовые дополнительные выплаты, независимо от того, уплачиваются из указанных видов денежного обеспечения единый социальный взнос на общеобязательное государственное социальное страхование»,

– говорится в сообщении.

К этом выводу пришла Большая Палата ВС, рассмотрев 6 февраля 2019 дело №522 / 2738/17 по иску лица, уволенного с военной службы, в Пенсионный фонд Украины о перерасчет назначенной ему пенсии.

«Истец просил обязать управление ПФУ перечислить назначенную ему пенсию с учетом денежной помощи на оздоровление, материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов, вознаграждения за продолжительность непрерывной военной службы и денежных премий в соответствии с Дисциплинарным уставом Вооруженных Сил Украины»,

– отмечается в сообщении.

Истец заявил ,что платил единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование. Однако орган, выдававший справку для назначения истцу пенсии, не учел их, что стало причиной назначения пенсии в меньшем размере.

На основании Закона Украины от 9 апреля 1992 №2262-ХII «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц» и постановления Кабинета министров Украины от 17 июля 1992 №393 «О порядке исчисления выслуги лет, назначения и выплаты пенсий и денежной помощи лицам офицерского состава, прапорщикам, мичманам, военнослужащим сверхсрочной службы и военной службы по контракту, лицам начальствующего и рядового состава органов внутренних дел, полицейским и членам их семей», Большая Палата ВС пришла к выводу, что к денежному обеспечению, по размеру которого исчисляется пенсия, принадлежащие ежемесячные основные виды денежного обеспечения также должны быть ежемесячными.

Речь идет о следующих видах обеспечения:

  • должностной оклад;
  • оклад по воинскому званию, процентная надбавка за выслугу лет;
  • ежемесячные дополнительные виды денежного обеспечения (надбавки, доплаты, повышения);
  • премии.

«Таким образом, уплата единого взноса не является безусловным основанием для включения выплаты, с которой этот вклад удержан, к денежному обеспечению, по размеру которого исчисляется пенсия»,

– резюмируется в сообщении.

Как мы уже писали раньше, постановление Шестого апелляционного административного суда не удовлетворил апелляционную жалобу Кабинета министров Украины и оставил в силе решение Окружного административного суда Киева по делу по определению ограниченного перечня оснований для перерасчета пенсий военным пенсионерам.

 

 

До відома. Судова практика Верховного Суду України

ВС/КАС: Строк звернення до адмінсуду із позовом на перерахунок пенсії, не проведений з вини ПФУ є НЕОБМЕЖЕНИМ (ВС/КАС № 806/1952/18 від 19.03.2018)

Фабула судового акту: Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Однак, чи розповсюджується це положення на строки звернення до адміністративного суду із позовами про зобов’язання здійснити таких перерахунок?

У даній справі колишній військовослужбовець у 2018 році звернувся до адміністративного суду із позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення перерахунку та індексації пенсії з 01 серпня 2009 року, відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов’язати відповідача на підставі статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провести перерахунок та індексацію пенсії за період з 01 серпня 2009 року по 28 лютого 2018 року, а також стягнути на його користь індексацію у сумі 55001,60 грн.

Ухвалою суду першої інстанції, з якою погодився і апеляційний суд позовну заяву про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період із 01 серпня 2009 року по 23 серпня 2017 року повернуто позивачу у зв’язку із пропуском позивачем строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог про проведення індексації пенсії за період із 01 серпня 2009 року по 23 серпня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено будь-яких доводів щодо існування об’єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення, що унеможливило вчасно звернутись до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли з приводу виплати пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та регулярний характер, суди дійшли висновку щодо пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

На вказані рішення позивачем було подано касаційну скаргу у якій він просив зазначені рішення скасувати з тих підстав, що за нормами статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв’язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб’єкта владних повноважень, немає, а тому положення ст. 122 КАС України на вказані правовідносини не розповсюджуються.

З такою позицією КАС погодився і зазначив, що згідно рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов’язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов’язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов’язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов’язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов’язок держави перед громадянином – 6 місяцями.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв’язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб’єкта владних повноважень, немає.

За таких у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

 

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами (ВС/КАС, справа №361/4922/17, 03.04.18)

Фабула судового акта: Постановою міськрайонного позов особи був задоволений частково, -визнано протиправними дії  управління пенсійного фонду щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, зобов’язано відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Постановляючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачка набула право на пенсію до встановлення змін у законодавстві, якими було обмежено максимальний розмір пенсії, а перерахунок пенсії позивачці було здійснено на підставі судових рішень у відповідності до раніше призначеної пенсії, а тому, розмір пенсії позивачки не може бути обмежено сумою 10740,00 грн.

Постановою апеляційного адміністративного суду це судове скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову  відмовлено у повному обсязі, оскільки «норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, а отже, законні підстави для виплати пенсії в більшому, ніж обмеженому розмірі – відсутні».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з таким висновком погодився, зазначивши, зокрема таке.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року, який набув чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (він поширюється на позивачку), тимчасово, по 31 грудня 2017 року, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (10 740 грн).

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17.

Доречно нагадати, що на сьогодні максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже з 1 липня 2018 року максимальний розмір пенсії  не може перевищувати 14 350 гривень.

 

Отримана учасником АТО щомісячна додаткова грошова винагорода має обов’язково враховуватись при призначенні пенсії за вислугою років (ВССУ від 23 грудня 2016 у справі №К/800/35784/16 )

Фабула судового акту: Правова ситуація характеризується наступним. Постановою КМУ № 158 встановлена грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях. Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я у зв’язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Це ж впливає з наказу Міністерства оборони України від 12 червня 2014 року № 383 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Виходячі з цього ,  та з норм Закону України від   9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», отримана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає обов’язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років та підлягає включенню до довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, визнано протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення спірних виплат та зобов’язано Комісаріат скласти і направити на адресу ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача з урахуванням у ній спірних виплат.


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 грудня 2016 року  м. Київ К/800/35784/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, –

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату (далі – Комісаріат), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – ГУ ПФУ) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі – постанова КМУ № 889), винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі – постанова КМУ № 24), та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та на оздоровленням за 2014 рік, передбаченої пунктом 3 частини 5 постанови Кабінету Міністрів України від 72007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова КМУ № 1294), які він фактично отримував під час служби за мобілізацією (далі – спірні виплати); визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо призначення йому з 1 жовтня 2015 року пенсії за вислугу років без урахування при її обчисленні спірних виплат; зобов’язати Комісаріат надати до ГУ ПФУ письмову довідку про розмір виплаченого йому грошового забезпечення за період його служби за мобілізацією з вересня 2014 по вересень 2015 року включно з зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат; зобов’язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок призначеної йому з 1 жовтня     2016 року пенсії за вислугу років та визначити її розмір з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірні виплати; зобов’язати ГУ ПФУ сплатити йому пенсію за вислугу років в належному обсязі, починаючи з 1 жовтня 2015 року, із врахуванням раніше виплачених сум; зобов’язати ГУ ПФУ провести розрахунок різниці між фактично виплаченою позивачу пенсією за вислугу років, починаючи з 1 жовтня 2015 року, та розміром пенсії за вислугу років, що мала бути обчислена, нарахована та сплачена йому з 1 жовтня 2015 року з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірних виплат та надати цей розрахунок ОСОБА_1 для пред’явлення до ГУ ПФУ для забезпечення виконання рішення суду у цій справі; стягнути з ГУ ПФУ на його користь різницю між фактично виплаченою йому пенсією за вислугу років, починаючи з 1 жовтня 2015 року, та розміром пенсії за вислугу років, що мала бути обчислена, нарахована та сплачена йому з 1 жовтня 2015 року з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірних виплат, в розмірі згідно з підготовленим розрахунком цієї різниці; стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 39814,00 гривень (далі – спірний перерахунок, спірні кошти відповідно).

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачі, здійснюючи видачу довідки щодо розміру складових його грошового забезпечення, які враховуються для обчислення розміру пенсії, без зазначення у ній спірних виплат і визначаючи розмір його пенсії без врахування останніх, діяли всупереч вимог законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, чим порушили права позивача, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення спірних виплат та зобов’язано Комісаріат скласти і направити на адресу ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача з урахуванням у ній спірних виплат. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, в частині відмови в позові, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов повністю.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що спірні виплати повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача, однак ГУ ПФУ не може самостійно, без наявності відповідної довідки визначати розмір і види складових грошового забезпечення, з яких здійснюється обчислення розміру пенсії.

Судами встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ і одержує пенсію за вислугу років за нормами Закону України від  9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII).

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» позивача призвано на військову службу по мобілізації до військової часини В 2604.

Наказом від 3 вересня 2015 року зарахований до списку особового складу вищевказаної військової часини та призначений начальником інженерної служби з посадовим окладом 970,00 гривень, щомісячною премією за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 90% місячного грошового забезпечення, надбавкою за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу та військовим званням та надбавки за вислугу років.

В подальшому, наказом т.в.о. командира військової частини позивача виключено із списків особового складу вказаної військово частини, а 2 жовтня 2015 року останній звернувся до Комісару з заявою про здійснення перерахунку вислуги років з урахуванням трудового стажу.

11 листопада 2015 року заповнений грошовий атестат позивача, до якого занесені відомості щодо окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що обчислені станом на 21 вересня 2015 року, відомості щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік.

З довідки про додаткові витрати грошового забезпечення № 6/1/790 вбачається, що додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача за період з вересня 2014 року до серпня 2015 року становлять 24417,80 гривень.

10 лютого 2016 року позивач звернувся з заявою про призначення/перерахунок пенсії за вислугою років, а 28 березня і 6 квітня цього ж року звертався до Комісаріату з вимогою про складення та направлення до ГУ ПФУ довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням в ній спірних виплат.

Листом Комісаріату від 12 квітня 2016 року позивачу роз’яснено, що в довідку та грошовий атестат включені усі передбачені законодавством виплати, які підлягають врахуванню для обчислення пенсії.

Так, відповідно до статті 49 Закону № 2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи ПФУ. Документи про призначення пенсії розглядає орган ПФУ і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом ПФУ. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подає додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного Закону.

Усі призначені за Законом № 2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Порядок проведення перерахунку).

Цим підзаконним нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі – Порядок подання документів).

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності – його законним представником за місцем проживання.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом 5 днів з дня його прийняття.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

За приписами статті 41 Закону № 1058- ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід позивача (грошове забезпечення) як застрахованої особи з якого були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески входить в дохід для обчислення пенсії.

Постановою КМУ № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови КМУ № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов’язана з обсягом та складнощами роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XIІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

До названої одноразової винагороди відноситься також винагорода за тривалість безперервної військової служби за 15 років, за 20 років, за 25 років, за 30 років, за 35 і кожні наступні п’ять років яка виплачується в кратності виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням (додаток № 25 до постанови КМУ № 1294).

Також, Законом від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією. Зокрема, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).

Наведеними нормативно-правовими актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою КМУ № 158 встановлена грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях.

Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я у зв’язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Пунктом 1 наказу Міністерства оборони України від 12 червня 2014 року № 383 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено виплачувати військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 1 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Місячне грошове забезпечення для розрахунку цієї винагороди обчислюється, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі у зазначених операціях і заходах.

Відповідно до пункту 2 названого наказу винагорода має виплачуватись за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) – наказів вищих командирів (начальників).

Тобто названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Постановою КМУ № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі – винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Позивач фактично отримував додаткову грошову винагороду, встановлену вищевказаною постановою Уряду (зі змінами), в розмірі 60 %, що підтверджено грошовим атестатом, жодна зі сторін не оспорює факт, що з неї щомісячно утримувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже отримана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, мала реальний та постійний характер а тому відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ підлягає обов’язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років та підлягає включенню до довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Ураховуючи наведені положення законодавства в обсязі встановлених під час розгляду справи фактичних даних, обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спірні у цій справі виплати повинні бути включені до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір пенсії позивача, про що Комісаріат має видати відповідну довідку і направити її до ГУ ПФУ для здійснення перерахунку пенсії.

Правильними є висновки суду і в частині відмови у позові, оскільки за змістом положень пункту 24 Порядку подання документів органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, які висловлені у постановах цього суду від 24 листопада 2014 року (номер справи не відомий), від 10 березня і 20 жовтня 2015 року (справи №№ 21-70а15 і 21-2942а15 відповідно).

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідає дійсним обставинам справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог процесуального закону, доводи касаційної скарги їх висновку не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, –

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного суду України М.І. Мойсюк

 

У разі призову «військових» пенсіонерів на військову службу під час мобілізації, на особливий період або прийняття за контрактом на строк до його закінчення виплата пенсій не припиняється (ВС/КАС, справа №569/5311/17,03.04.18)

Фабула судового акта: Позивачем в цій справі був «військовий» пенсіонер за вислугою років, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У 2014–2016 роки він проходив військову службу під час мобілізації у Збройних Силах України. Пізніше – уклав контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Рішенням Головного управління ПФУ, яке і стало предметом оскарження, було встановлено, що у позивача, який одержує пенсію за вислугу років, за період проходження військової служби у Збройних Силах України за контрактом утворилася переплата пенсії в розмірі понад 19 тис. Грн, тому відповідач вирішив здійснювати стягнення з пенсії позивача в розмірі 10 % пенсії щомісяця до повного погашення переплати.

Позиція відповідача зводилась до того, що у контрактах укладених позивачем з Міністерством оборони немає відомостей про проходження військової служби під час часткової чи загальної мобілізації  на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України. Відтак, на нього не розповсюджується дія ч.3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо не припинення виплати пенсії.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, залишивши без змін рішення попередніх судових інстанцій про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, сформував правову позицію, згідно з якою за громадянами України, які є військовими пенсіонерами і мають підписані контракти на проходження військової служби під час особливого періоду, зберігаються гарантії щодо виплати пенсій, передбачені положенням ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Нагадаємо, що 3 жовтня 2017 року Верховна Рада підтримала у другому читанні, а 8 жовтня – Президент підписав Закон України від 03.10.2017 р. №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (він же раніше законопроект №6614). Законом передбачається скасування обмеження у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам.

 


ПОСТАНОВА
Іменем України

03 квітня 2018 року
Київ
справа №569/5311/17
адміністративне провадження №К/9901/24/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Харечка С.П. від 30 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. від 06 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26 січня 2017 року № 1701000483 та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повернути незаконно утриманні з ОСОБА_2 кошти на підставі вищезазначеного рішення від 26 січня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки перебував на військовій службі під час особливого періоду, то виплата пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям не повинна припинятися.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 червня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент підписання позивачем контракту про проходження громадянином України військової службу у Збройних Силах України діяв особливий період, а тому за ним зберігається гарантії передбаченні положенням частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII).

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що на час проходження позивачем служби за контрактом, виплата пенсії, призначеної йому відповідно до Закону № 2262-XII мала бути припинена, так як згідно наданого ним контракту обставин, які виключають таке зупинення не має.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером за вислугою років, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 та 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» в періоди з 19 березня 2014 року по 31 березня 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 01 квітня 2016 року ОСОБА_2 проходив військову службу під час мобілізації у Збройних Силах України.

В подальшому, 02 квітня 2016 року та 02 жовтня 2016 року позивачем було укладено контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України терміном на 6 місяців.

Рішенням від 26 січня 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області встановлено, що у ОСОБА_2, який одержує пенсію за вислугу років, за період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року утворилась переплата пенсії в розмірі 19178,71 грн.

Вказаним рішенням від 26 січня 2017 року було вирішено здійснювати стягнення з пенсії ОСОБА_2 в розмірі 10% пенсії щомісячно до повного погашення переплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини третьої статті 2 Закону № 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.

В силу статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За змістом статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

При цьому, терміни контрактів про проходження військової служби у Збройних Силах України, які передбачені поза межами дії особливого періоду, починаються з терміну 1 рік, а контракти терміном на 6 місяців передбачені лише в межах особливого періоду існування кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, який розпочався з моменту оголошення рішення про проведення мобілізації.

Таким чином, всі контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України, укладені терміном на 6 місяців є такими, що укладаються у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці і не існують поза межами особливого періоду.

Відтак, на всіх осіб, які уклали такі контракти мають розповсюджуватись норми частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і виплата пенсійного забезпечення таким особам, якщо вони отримують пенсію за вказаним Законом, не має припинятись.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (“STRETCH v. THE UNITED KINGDOM ” № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття “майно”, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як “наявне майно”, так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого “права власності” (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини “Фон Мальтцан та інші проти Німеччини”). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися “активом”: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є “активом”, на який може розраховувати громадянин як на свою власність (“MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY ” № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов’язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з’ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

 

До відома

Лист НПВУ на адресу КМУ

Лист НПВУ на адресу КМУ

 

Лист НПВУ на адресу МОУ

Лист НПВУ на адресу МОУ

 

Лист НПВУ на адресу МСПУ

Лист НПВУ на адресу МСПУ

 

Лист НПВУ на адресу МЮУ

Лист НПВУ на адресу МЮУ

 

Лист НПВУ на адресу ПФУ

Лист НПВУ на адресу ПФУ

 

 

Зразок звернення до Голови СБУ щодо довідки про грошове забезпечення

Зразок звернення до Голови СБУ щодо довідки про грошове забезпечення (ч.1) Зразок звернення до Голови СБУ щодо довідки про грошове забезпечення (ч.2) Зразок звернення до Голови СБУ щодо довідки про грошове забезпечення (ч.3)

 

Для друку бланку Заяви натиснути тут.

 

 

Зразок клопотання про пришвидшення розгляду справи

Зразок клопотання про пришвидшення розгляду справи (ч.1) Зразок клопотання про пришвидшення розгляду справи (ч.2) Зразок клопотання про пришвидшення розгляду справи (ч.3) Зразок клопотання про пришвидшення розгляду справи (ч.4)

 

Для друку бланку Заяви натиснути тут.